Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Зараз на сайті

На сайті 52 гостей та немає учасників

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
66
102
532
2051
123854
192.168.0.146

Календар

<< < червня 2014 > >>
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            

Нечаянська бібліотека-філія

Нечаянська бібліотека-філія розташована на території Нечаянської сільської ради (сільський голова Вівчар Микола Миколайович). Бібліотечний фонд на 1.01.2012 року налічує 24,8 тис. примірників.

 Місія бібліотеки : створити умови для розвитку добре поінформованого, демократичного суспільства і допомогти користувачам бібліотеки реалізувати свої можливості у процесі підвищення рівня власного життя.

 Події. Факти.

Село (тривалий час називалосяКозловим) заснував у 1792 році полковник Козлов, який після російсько-турецької війни одержав від царськогоуряду 6430 десятин землі. Першими жителями стали переселенці з Тульської таРязанської губерній. Нечаяне батьківщина відомого громадського діяча та  українського письменника П.С.Ходченка. в минулому одиного з керівників підпільної групи, яка в 1905 році   виступила протии поміщиків і заможних землевласників-орендарів. В 1929 році створений радгосп ім.Горького, який в майбутньому стане основою створення радгоспу «Нечаянський». ( Миколаївський район.Сторінки історії, 2005.-с.94-97.).

 Хронологія подій:

 1921 рік – рік перших відомостей про бібліотеку;

1930 рік – будівництво сільського клубу і початок роботи сільської бібліотеки;

1962 рік  - будівництво будинку культури;

1967 рік  - сільська бібліотека зайняла місце в новозбудованому будинку культури;

 Нечаянська сільська бібліотека, за розповідями односельців,організована в 1924 році, розміщалась в початковій школі (будівля не збереглась). В 1929 році створений радгосп ім.Горького, а в 1930 році відкрито сільськийклубв який було перенесено бібліотеку, в  1931 році бібліотечний фонд налічував біля 4 тис.примірників. В роки війни бібліотека припиняла свою роботу, а після війни був відновлений фонд і бібліотека почала діяти знову.

В повоєнні роки в бібліотеці працювали Маслак Іван Афанасійович (наказ РВК від 17.03.1949 р. № 12), пізніше: Нурок Серафима Михайлівна (наказ РВК від 10.07.1950 р. № 23), Букач Людмила Макарівна ( наказ РВК від 2.02.1953 року № 19) , Мезинець  Л.М., Заболіченко Таміла Василівна.

На початку 60-х років  був збудований Будинок культури на другому поверсі був організований музей В.І.Леніна і села, а пізніше в 1967 році його місце   зайняла бібліотека, весь другий поверх, більше 200 м2. Бібліотека мала: читальну залу для дорослих , дитячу кімнату з читальною залою, інформ-центр, або кімнату працівника сільського господарства на базі якого проводились районні семінари працівників даної галузі.

З цього часу в бібліотеці почала працювати Рижинко Марія Василівна і працювала до 1987 року. Бібліотека в 70-80-ті роки значно поповнила бібліотечний фонд, бібліотека була важливим помічником в ідеологічній роботі партійної організації радгоспу, мала значний репертуар періодичних видань «Роман-газета», «Дніпро», «Заря», «Вітчизна» і ін. (біля 40 назв крім газет).З часом бібліотечний фонд застарів, більше 10 років не поповнювався, тільки останнім часом почалось його доукомплектування.

В бібліотеці багато років діє читацький клуб «Юний книголюб» мета якого залучення до читання якомога більшої кількості юних читачів.

 

 

Випадкове зображення

Зображення відсутні

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Відео про бібліотеку