Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Зараз на сайті

На сайті один гість та немає учасників

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
70
76
70
2460
115936
192.168.0.146

Календар

<< < січня 2018 > >>
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        

Історична довідка

 НА ПЕРЕХРЕСТІ ІСТОРІЇ ТА НАРОДІВ

 

  Найдавніший вік існування людства — кам’яний на території району представлений слабо — слідів поселень не виявлено, але знахідки кам’яних знарядь праці траплялися на околицях сіл Степове та Ковалівка. Археологи знайшли й пам’ятки епохи бронзи: рештки поселень, курганні поховання, могильники, кам’яні форми для відливання знарядь праці. В 9 — 8 століттях до н.е. тут проживали кіммерійці — найдавніші з відомих під своєю власною назвою племена. Потім їх витіснили скіфи, з’явилися залізні знаряддя праці. Десятки поселень та курганів цього періоду досліджені на території району понад Бузьким та Березанським лиманами (Мала Корениха, Дідова Хата, Ковалівка, Андріївка, Степове, Ясна Поляна, Суха Балка, Новоандріївка та ін.). Особливо значними та важливими були археологічні знахідки в курганах Соколова, Попова та Ерделева могили. Так у похованні сарматки (кінець І ст..) в Соколовій могилі біля Ковалівки були знайдені алебастровий, мармуровий і срібний посуд, предмети культу, туалету, два дерев’яних, обтягнутих шкірою опахала; збереглися залишки одягу, розшиті орнаментом із золотих ниток, золоті браслети, сережки, нагрудні прикраси — 1300 різноманітних бляшок із золота, що прикрашали одяг та взуття. Часи з 6 ст. до н.е. по 4 ст. н.е., коли на наших землях оселилися переселенці з Еллади, по праву можна назвати «ольвійським періодом». На правому березі Бузького лиману виникає, розцвітає і декілька століть успішно борониться від різноманітних загарбників грецьке місто-держава, рабовласницька республіка Ольвія (Щаслива). До її землеробської округи (хори) відносилися і ряд поселень, що розкинулися від сучасних Старої Богданівки до Варварівки. Грекам завдячуємо появою виноградарства та виноробства у нашому краї.

 Поряд з греками проживали скіфи, сармати, ранні слов’яни, основним заняттям яких було землеробство та скотарство. У 3-4 ст. сармати були витіснені із цих земель готами — германськими племенами, які прийшли із пониззя Вісли.

 Пізніше, в середні часи, по нашим неозорим степам, хвиля за хвилею, із сходу на захід проносяться швидкоконні незліченні орди — гуни, алани, булгари, хазари, печеніги,угри, половці — йде Велике переселення народів. Ці кочові, войовничі народи, по суті, спустошили все Північне Причорномор’я, обернули в рабів залишки осілих племен, перетворивши його в Дике Поле.

 З 13 століття тут утвердилася татарська орда хана Ногая. Наприкінці 14 ст. сюди зі своїми військами прийшовлитовський князь Вітовт. В 15 ст. татари потрапляють у васальну залежність від Туреччини.

 

 МАСОВЕ ЗАСЕЛЕННЯ КРАЮ

 

 Після неодноразових, виснажливих воєн між Росією та Туреччиною, за Ясським мирним договором 1792 року, наша територія відійшла до Росії. Імператриця Катерина II починає щедру роздачу земель фаворитам, генералам, офіцерам, козацьким старшинам та іншим своїм вельможам. Такими були графиня Олександра Браницька, полковник Шостак, військовий старшина Петро Богданович, генерал Козлов. Великі землевласники переселяють з Росії, України, Білорусії своїх кріпаків (на кожні 1000 десятин вони зобов’язані були поселити 12 чоловічих душ). Сюди ж, на благодатні, але пустуючі землі, тікають від кріпацтва селяни, переселяються молдавани, болгари, німці, євреї.

 Люди. Події. Цифри. У цей час (кінецьXVIII ст. — XIX ст.) виникають села Ковалівка, Нечаяне, Стара Богданівка, Петрово-Солониха, Шостакове,Тернувате, Кир’яківка, Корчине. З’являються німецькі колонії: Карлсруе (1804), Катериненталь (1817), Нойкатериненталь (1827), Гальбштадт (1869), Шенфельд (1873), Зоненберг (1890).

 Основним заняттям населення було землеробство і тваринництво, деякі поміщики висаджували сади та виноградники, чудові парки та ліси. В умовах посушливих степів докладалися великі зусилля, щоб виростити врожаї зернових (пшениця, здебільшого йшла на експорт). Поміщики мали великі отари овець, розводили племінних коней та корів.

 Зароджувалася промисловість: в Ковалівці почала працювати суконна фабрика, в Кам’яній Балці видобували камінь-черепашник. Тяжка, малооплачувана праця на поміщиків, злиденне існування в глинобитних хатах, вкритих очеретом, побори лихварів і обдурювання шинкарями, відсутність будь-яких закладів охорони здоров’я та майже абсолютна безграмотність — ось такий невеселий зріз життя основної маси населення району тих часів.

 Люди. Події. Цифри. Першою в 1851 році з’явилася німецька школа в колонії Карлсруе. В 1865 році в Ковалівці було відкрито російську, в 1873 році — земську, в 1887 — церковно-парафіяльну школи. В Нечаяному з 1886 року почала працювати земська школа. В 1910 році було засновано міністерську двокласну школу. В Старій Богданівці відкрито школу в 1864 році, а в Новобогданівці в 1895 році однокласну земську школу. В 1913 році цьому ж селі відкрито початкову трикласну земську школу.  Першу українську школу (проіснувала дуже короткий відрізок часу) на Миколаївщині відкрив у 1906 р. М.М. Аркас в с. Стара Богданівка.

 Але життя не стоїть на місці — повільно, але невпинно розширюється виробництво, розвиваються: торгівля (пшеницею, житом, вовною, овчинами, великою рогатою худобою, конями), промисли (риболовецькі, борошномельні, салотопні, шкіряні, шапкові підприємства) та ремесла (ковальство, шевство, ткацтво).

 Напередодні реформи 1861 року середній земельний наділ поміщика становив 6197 десятин, а селянина — лише 4 десятини, але наприкінці XIX століття і особливо після столипінської реформи розширюються орні площі, значна частина земель переходить в руки заможних селян, які утворюють хутори навколо великих сіл. У важкі часи населення завжди ставало на захист країни. Так під час Кримської війни селяни зводили батареї, укріплення вздовж Південного Бугу (біля сіл Бузькіхутори, Мала Корениха,  Варварівка), постачали Севастополю продовольство, зброю, боєприпаси, вивозили звідти поранених та хворих.

 

Детальніше...

Випадкове зображення

Зображення відсутні

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Відео про бібліотеку