Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Зараз на сайті

На сайті 54 гостей та немає учасників

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
26
95
209
2599
116075
192.168.0.146

Календар

<< < березня 2014 > >>
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            

«Давайте розповімо про себе: рекламна діяльність публічної бібліотеки»

 

 

(методичні  рекомендації)

 

Загальні поняття про рекламу

Сучасний світ сьогодні важко уявити собі без реклами. На перший погляд може здатися, що рекламний світ сьогодні – це новий світ. Але насправді реклама існувала з давніх часів, ще до нашої ери. Реклама має багато завдань і нею користується чимало людей, починаючи з приватної особи, що розміщує маленьке тематичне повідомлення в місцевій газеті, і закінчуючи великою компанією, яка витрачає мільйони на телевізійну рекламу, щоб продавати популярні торговельні марки. Рекламодавцем може бути кожний. Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» прийнятому у 1996 р., пропонується визначення реклами. Реклама це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес.

Виділяють наступні види реклами:

 

  • ·          інформативна;
  • ·          спонукальна (може ставати порівняльною);
  • ·          реклама-нагадування.

 

Інформативна реклама використовується для інформування споживачів про нові продукти з метою створення первісного попиту. Спонукальна реклама використовується для створення в обраного сегмента споживачів попиту на якийсь продукт шляхом переконання споживачів, щорекламований продукт є найкращим з існуючих. Порівняльна реклама здійснює пряме чи непряме порівняння визначеної марки продукту з іншими марками.

 

Реклама-нагадування нагадує споживачам про існуючі продукти. Будь-який тип реклами вимагає особливих творчих рішень та індивідуального підходу до використання рекламних засобів.

Характерними ознаками успішної рекламної кампанії є:

 

  • ·          Творчі рішення, які привертають увагу споживача, збуджують його цікавість і, зрештою, спонукають до дії.
  • ·          Ефективність витрат, яка досягається завдяки правильному вибору і застосуванню численних рекламних засобів.

 

Функції реклами:

 

  • ·         просвітницька;
  • ·         економічна;
  • ·         виховна;
  • ·         політична;
  • ·         соціальна;
  • ·         естетична.

 

Засоби реклами. Рекламним засобом вважається будь-який інструмент, за допомогою якого привабливу інформацію про товар або послугу можна довести до відома потенційних споживачів. Засоби рекламного інформування можуть бути будь - якими, залежно від креативної ідеї творців. А певні види рекламного продукту залежать від носія реклами. Рекламними засобами можуть бути: реклама у ЗМІ, реклама по телебаченню, реклама по радіо та ін. Потрібно вибирати засоби реклами (канали поширення рекламних звернень) таким чином, щоб ефективно досягти уваги цільової аудиторії. Крім того, вибір засобів реклами виробляється таким чином, щоб забезпечити необхідне географічне охоплення споживачів і бажану частоту й форму подачі матеріалу. Звичайно, реклама повинна інформувати про ціну послуги, його особливості і характеристики.

Реклама в бібліотеці

Про рекламу у бібліотечній справі довгий час всерйоз не говорили, а в практиці роботи популярність мало слово «пропаганда». Ніхто не міг уявити, що така установа, як «бібліотека» намагатиметься впровадити у свою діяльність елементи реклами. Реклама органічно ввійшла в діяльність кожної бібліотеки, її користувачів, та віддзеркалює не тільки інформаційні ресурси, але й можливості, технології, а також безпосередньо створює імідж бібліотечній установі та її

працівникам.

Бібліотечна реклама повинна привернути увагу до послуг бібліотеки та її інтелектуальної продукції, зацікавити користувачів і переконати їх скористатись рекламованою послугою, стимулювати використання бібліотечних послуг. Тільки така реклама може забезпечити довіру населення до бібліотеки, слугуватиме засобом управління рішеннями користувачів.

Основними завданнями просування бібліотечних послуг є:

 

  • ·          формування престижного образу (іміджу) бібліотеки у свідомості населення, спонсорів, представників місцевих органів влади та управління, громадських організацій і т.п.;
  • ·          інформування про нові послуги;
  • ·          збереження популярності існуючих бібліотечних послуг, переконання користувачів затребувати їх;
  • ·          інформування потенційних користувачів про час, місце та умови надання послуг;
  • ·          акцентування уваги потенційних користувачів на специфічних властивостях і користі пропонованих послуг бібліотеки, на безкоштовність основних форм обслуговування і відносно низьких цінах на додаткові послуги.

 

Функції бібліотечної реклами формування попиту на ресурси, послуги та продукцію бібліотеки та популяризація нових бібліотечно-інформаційних послуг. Реклама покликана дати відомості про споживчі властивості послуг, їх адресності, призначення, умови отримання і використання і т.п.

Мета бібліотечної реклами – підвищити популярність бібліотек і попит на її ресурси та послуги.

Основними вимогами до бібліотечної реклами є:

 

  • ·          широта охоплення реальних і потенційних користувачів;
  • ·          відповідність реклами їх потребам;
  • ·          інтенсивність і переконливість;
  • ·         постійне оновлення;
  • ·          лаконічність, динамізм, достатність (раціональна фактографічна насиченість);
  • ·          легкість запам'ятовування рекламного повідомлення;
  • ·          дохідливість і оперативність;
  • ·          чіткість, барвистість, виразність;
  • ·          відповідність рівня послуги заявленої рекламі.

 

Можна сказати, що реклама бібліотечної діяльності, безумовно відрізняється від рекламної діяльності виробничого підприємства або торгового комплексу, але незважаючи на це існують певні норми і положення, закріпленні у законодавстві про рекламу, які є основоположними для всіх сфер діяльності, в тому числі і бібліотечно-інформаційній.

Бібліотечна реклама включає кілька напрямків:

 

  • ·          інформація про бібліотечну мережу обслуговуючого району з метою орієнтації в ній, про можливості інших бібліотек мережі (наприклад, про отримання необхідних видань по МБА і т.п.);
  • ·          інформація про бібліотеку та її структурні підрозділи (філії, відділи обслуговування і т.п.);
  • ·          інформація про бібліотечний фонд, його склад та структуру;
  • ·          інформація про послуги, які надаються бібліотекою, і про її інтелектуальну продукцію.

 

Специфіка рекламної діяльності в бібліотечній сфері визначається тим, що реклама одночасно виступає і як елемент маркетингу, і як суттєвий компонент культури.

Рекламна діяльність бібліотеки включає наступні етапи:

 

  1. Постановка завдань рекламної діяльності. 
  2. Визначення бюджету на рекламу.  
  3. Створення рекламного повідомлення.  
  4. Вибір засобів розповсюдження.

 

Виходячи із цього можна виділити рекламу:

 

  • ·         масову;
  • ·         групову;
  • ·         персональну.

 

Масова – розрахована на широке коло користувачів та на масове використання ресурсів та послуг бібліотеки.

Групова – орієнтована на певний сегмент споживчого ринку.

Персональна – індивідуальна.

По відношенню до аудиторії бібліотечна реклама підрозділяється на внутрішньобібліотечну – призначену для її користувачів, і зовнішню, орієнтовану на потенційних користувачів.

За змістом рекламних повідомлень бібліотечну рекламу можна розділити на такі види: адресну та престижну.

Мета адресної – інформувати населення про бібліотеку та її місце розташування. Основною формою такої реклами є вивіска, яка повідомляє, що в будівлі знаходиться бібліотека. Як правило, біля такої вивіски міститься інформація про режим роботи бібліотеки.

Мета престижної – спрямована на створення у користувачів уявлення про бібліотеку як про надійного, висококваліфікованого партнера. Престижна реклама є важливою складовою частиною ще одного напрямку просування послуг-паблісіті, тобто діяльність з популяризації бібліотеки, створення популярності про неї та її діяльності, коригування негативних та помилкових уявлень про бібліотеку, її можливості і ресурси.

Певні види реклами повинні відображати відмінні особливості запитів не тільки контингенту нинішніх, а також ймовірних або бажаних користувачів.

Реклама в бібліотеці залежить від багатьох факторів:

ініціативності, винахідливості, творчого підходу людей, які тут працюють.

В бібліотечній практиці широко використовуються різні форми зовнішньої реклами: рекламні щити, реклама на бортах транспорту, рекламні плакати в місцях масового відвідування населенням і т.п.

Рекламні стенди та плакати є незмінним атрибутом інтер'єру загальнодоступних бібліотек. Серед рекламних плакатів можна виділити оголошення, афіші, календарні плани проведення соціокультурних заходів,  інструктивно - методичні плакати (про алгоритм пошуку в каталогах, базах даних, у мережі Інтернет, про використання МБА) та ін.

Реклама в стінах бібліотеки (внутрішня) спрямована на активне використання її фондів і можливостей. Під внутрішньою рекламою розуміють сукупність засобів, що допомагають відвідувачу орієнтуватися в бібліотечному просторі, роблять його доступним, комфортним.

Наприклад, якщо у вашій бібліотеці працюють клуби (об’єднання), то доречно буде оформити стенд «Клуби за інтересами». Він буде виставляти на загальний огляд клубну роботу, проведену в стінах бібліотеки, показуючи тим самим, що бібліотека – це не тільки сховище книг, а й культурно-дозвіллєвий центр. На стенді можна розмістити фотографії, де зафіксовані засідання клубів.

Серед форм такої реклами можна назвати відкритий доступ до фондів, організацію виставок, проведення у її стінах різних заходів і т. п. Тому провідна роль у внутрішній рекламі належить оформлення бібліотечного інтер'єру. Адже перші хвилини перебування в бібліотеці повинні не тільки допомогти відвідувачу налаштуватися на певний лад споглядання, а й спонукати його поповнити ряди читачів.

До внутрішньої реклами бібліотеки відносяться також і інформаційні зони. Які є обов’язковою складовою бібліотеки, наявність якої дозволить більше дізнатися про бібліотеку та життя місцевої громади.

Реклама бібліотеки за допомогою книжкової виставки

Важлива перевага і особливість книжкової виставки, на відміну від багатьох інших видів бібліотечної реклами, – безпосередній показ на стенді самих документів, надання читачам реальної можливості контакту з ними. Обсяг, характер, зміст і оформлення виставок залежать від матеріально-технічних можливостей бібліотеки. Виставок не повинно бути багато. Кожна має бути розташована у зручному місці, на видноті. Її оформлення мусить зацікавити відвідувача, примусити зупинитися біля стендів, замислитися, зрадіти чи засмутитися або просто відпочити, найголовніше – передати, виразити концепцію виставки. Книжкову виставку необхідно візуально виділити серед безлічі полиць із книгами, зосередити на ній увагу відвідувача. Найчастіше книжкові виставки розміщують на звичайних стелажах, але краще їх розставити півколом. Як відомо, коло, овал створюють найбільш сприятливе відчуття, викликають у відвідувача почуття комфорту. Інший варіант – скляні вітрини з підсвічуванням. Вони вимагають іншої драматургії при експонуванні книг, статей, малюнків, предметів. Також можна використовувати переносні стенди і, бажано особливо виділити ширми.

Реклама бібліотечних каталогів та картотек

У сучасній бібліотеці каталоги – це основа будь-якої бібліотечної діяльності, і тому їх слід розглядати як обов’язковий елемент в роботі кожної бібліотеки. Вони відіграють вирішальну роль в оперативному та якісному здійсненні найважливіших бібліотечних функцій. Бібліотечний каталог – перелік творів друку та інших документів, наявних у фонді бібліотеки або груп бібліотек, складений за певним принципом і розкриває склад або утримання бібліотечних фондів. У залежності від профілю і масштабу бібліотеки, характеру запитів читачів, їх вікових особливостей, стану МБА використовуються різні форми і методи реклами каталогів та навчання читачів користуватися ними.

Форми реклами каталогів:

 

  • ·          наочні;
  • ·          усні;
  • ·          комплексні.

 

Наочні форми реклами каталогів можуть бути друкованими або рукописними. Друковані форми виконуються типографським способом або засобами малої поліграфії (стенди, плакати, пам'ятки, путівники по каталогах, листівки і т.д.). Ознайомити читача з правилами користування каталогом можуть пам'ятки або путівники по каталогах, листівки, які кладуть поруч з каталогом, щоб читачі могли самостійно попрацювати з ними. Біля входу в зал каталогів повинні бути розміщені наступні інформаційні засоби таким чином, щоб опинитися в полі зору читача: план приміщення (залу каталогів) з показаними на ньому каталогами і картотеками. Корисно кожен каталог (картотеку) виділити певним кольором. Цей же колір застосувати як фон на етикетках або номерах каталожних ящиків; повний список всіх каталогів і картотек бібліотеки із зазначенням найменування відділу, в якому вони знаходяться, кімнати, поверхи. Поруч з алфавітним каталогом обов'язково повинен бути розміщений плакат українською та латинською абеткою. Поряд із систематичним каталогом – перелік основних поділок таблиць класифікації. Не варто розміщувати корисну для читачів інформацію про каталоги на поверхні столів у залі каталогів. У крайньому випадку, буде доречна пам’ятка. Засоби наочної інформації повинні оновлюватися, переглядатися, доповнюватися.

Друковані видання як елемент бібліотечної реклами

Особливе значення для рекламної діяльності бібліотеки мають її друковані матеріали. Друкована реклама – це дуже поширений та один з найефективніших у бібліотечній сфері засобів реклами, розрахований винятково на зорове сприйняття, дає змогу бібліотеці розкрити інформаційні та інші можливості, підкресливши свою унікальність.

Засобами друкованої реклами є:

 

  • ·         листівки;
  • ·         афіші;
  • ·         буклети;
  • ·         проспекти;
  • ·         каталоги;
  • ·         прес-релізи.

 

Листівки – один із самих популярних типів друкарської продукції. Як правило, це одне або двостороннє малоформатне видання без згину. Перш за все, їх розсилають поштою у вигляді запрошень відвідати бібліотеку, скористатися її традиційними та новими послугами. При цьому лаконічно розповідають про її ресурси.

Афіші – графічний рекламний засіб, виконаний на папері чи картоні. Розміщується звичайно в закритих приміщеннях, залах очікування та на дошках оголошень. Нагадує про послуги, сприяє їх популяризації.

Буклет – це зігнуте в один або кілька разів багатобарвне, добре ілюстроване видання. Виділяють різні буклети. Найпоширеніший з них – це буклет присвячений бібліотеці, а так само конкретного її відділу та напрямку роботи. Буклет нерідко виконує функцію путівника по бібліотеці, інформуючи відвідувачів про ресурси і послуги бібліотеки чи присвячені науково-практичним конференціям, круглим столам і т.д.

Плакат – видання без згинів. При цьому багатобарвне розраховане на залучення уваги з відносно великої відстані. Різновиди плаката: рекламують книгу або групу книг; бібліотеку і окремі послуги; форми діяльності, а також плакати, що надають допомогу в освоєнні інформаційних знань. Плакати та листівки про ресурси бібліотеки, особливо буклети, проспекти, каталоги, зазвичай служать відвідувачам не один рік. Слід лише подбати, щоб у цих виданнях не була присутня «одноденна» інформація.

Проспект – це багатосторінкове, зброшуроване, добре ілюстроване видання. Їх випускають універсальні і спеціальні бібліотеки. За змістом та оформленням проспект мало чим відрізняється від буклету, хоча за формою нагадує книжку, і матеріал у ньому скомпоновано в невеликі глави, розділи. Проспект надає більш широкі можливості висвітлити роботу бібліотеки. Всі ці види рекламної продукції вручають відвідувачам, розкладають серед книг у фонді, біля каталогів, дарують читачам. Друкована реклама дозволяє бібліотеці зображально розкрити інформаційні та інші можливості. По ній відвідувачі судитимуть про етапи розвитку бібліотеки, традиції і можливості їхньої творчості. Перевага таких матеріалів – можливість використання на протязі тривалого часу.

Реклама бібліотеки в пресі

Реклама в пресі включає в себе самі різні рекламні матеріали, опубліковані в періодичній пресі. Їх можна умовно розділити на дві основні групи:

  • ·          рекламні оголошення;
  •            публікації оглядово-рекламного характеру, до яких відносяться різні статті, репортажі, огляди, що несуть в собі пряму, а іноді тнепряму рекламу. В силу своєї оперативності, повторюваності і широкого поширення реклама в пресі є одним із найефективніших засобів реклами.

Можна започаткувати у газеті рубрику, наприклад, «Книжкова полиця» «Знайомтесь: нові книги», «Бібліотека інформує», «Літературні твори на сторінках преси» ін., та інформувати населення про нові надходження до бібліотеки. А також повідомляти про діючі книжкові виставки, заходи, які відбуваються у бібліотеці та ін. Правила створення реклами у пресі: заголовок повинен залучати увагу, давати нову інформацію, містити аргументацію про види послуг; не слід боятися великої кількості слів; краще уникати негативних зворотів; необхідно використовувати позитивно діючі на всіх слова типу «безкоштовно», «новинка» й под.; в ілюстраціях цінною є інтрига; фотографії працюють краще, ніж малюнки, особливо коли вони порівнюють стан до і після появи; найкращий варіант – простий макет з однією великою ілюстрацією формату журнальної полоси; добре використовувати підмалюнкові написи; довіра підвищується, якщо фото й текст подають картину реального життя, свідчення очевидців чи авторитетних фахівців; не варто друкувати текст світлими буквами на темному тлі.

Реклама бібліотеки за допомогою Веб-сайту

Веб-сайт бібліотеки, виступає засобом реклами та одночасно є й об’єктом реклами. Інформація про існування електронної сторінки бібліотеки повинна вміщуватися у друкованій рекламній продукції. Веб-сайт є важливим джерелом розповсюдження інформації про діяльність бібліотеки. Тому що, будь-який відвідувач веб-сайту Вашої бібліотеки, безпосередньо знайомиться із:

  • ·          структурою бібліотеки;
  • ·          режимом її роботи;
  • ·          інформацію про заходи (які відбудуться/відбулися);
  • ·          ресурсами та послугами.

До того ж, за допомогою сайта бібліотека отримує дійовий канал "Зворотнього зв'язку": для цього існують рубрики типу "Гостьової книги",  де можна висловити свої пропозиції та зауваження про роботу бібліотеки, її масові програми, думку про прочитані книги.

Веб-сторінка, як правило, включає ілюстративний ряд, який забезпечує віртуальне відображення динамічного життя бібліотеки: нові служби, оформлення оригінальних інтер'єрів, фотографії найбільш цікавих елементів виставок, масових програм і т.д. Створення веб-сторінки вимагає специфічних знань та умінь. Щоб вона могла виконувати рекламну функцію, потрібні зусилля програмістів, графічних дизайнерів, художників. Як правило, підтримка та супроводження веб- сайта здійснюється силами співробітників бібліотеки.

По аналогії з друкованими матеріалами віртуальна сторінка може містити:

  • ·         карту-схему розміщення бібліотек,
  • ·         загальні відомості про район обслуговування бібліотеки,
  • ·         статистичні показники про число користувачів та відвідуваності.

Деякі бібліотеки на першій сторінці пропонують своєрідну екскурсію по бібліотеці, знайомлячи користувачів з її структурою, відділами, можливостями. Веб-сторінка в більшій мірі, ніж інша форма професійної реклами, дає можливість створити первинну уяву про стиль роботи, і відповідно, образ бібліотеки: прагматично-діловий, строго-монументальний, привітно-вітальний. Все залежить від типу, виду бібліотеки і від того, як вона бажає себе представити.

Отже, в розділі "Загальна інформація про бібліотеку" потрібно звернути увагу на ряд технологічних характеристик, що рекламують бібліотеку. Основні відомості про бібліотеку необхідно винести на титульний лист. Виділяється назва бібліотеки з її логотипом, а також контактна інформація: прізвища директора та інших осіб, причетних до "паблік рилейшинз" – зв'язкам з громадськістю, номери телефонів. Деякі бібліотеки розміщують на титулі рекламну інформацію про своїх партнерів, назви фірм спонсорів та ін. Крім того, на титулі передбачається місце для пріоритетних, "гарячих" новин – виставку, вечір, наукову конференцію, семінар, ін. Менш термінову інформацію розміщують в інших розділах. Це дані про історію бібліотеки, роботу її підрозділів, інформація про нові надходження, короткі звіти про зроблену роботу. Тут розміщуються також дані про нові можливості отримання інформаційного сервісу для користувачів. Цей рекламний блок дуже важливий для бібліотеки, тому що він відображає динамічність функціонування бібліотеки.

Розділ "Власні ресурси бібліотеки" є найбільш дієвою інформаційною підтримкою для користувачів. Найважливішою складовою цього розділу є електронний каталог – базовий ресурс, що забезпечує багатоаспектний пошук інформації. Досвід свідчить, що створення веб-сайтів незмірно підвищує престиж бібліотеки – адже інформація про бібліотеку попадає у всесвітню мережу. Розширюється число її реальних та потенційних користувачів.

Віртуальна книжкова виставка – візитка картка публічної бібліотеки

Віртуальні виставки є досить новим явищем в бібліотеці. Під цим поняттям різні фахівці розуміють презентацію книг в електронному форматі. Її безумовною перевагою є те, що це умовно не обмежений у часі та просторі захід, який реалізується за рахунок Інтернет- ресурсів, у межах якого бібліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо – або відео зображення експонатів, що розкривають зміст виставки. Віртуальна виставка не дає можливості користувачеві фізично використовувати книгу, тому обмежує його можливість в отриманні змістовної інформації. В той же час віртуальна виставка дозволяє користувачеві у зручний для себе час знайомитися з представленими на виставках документами та висловлювати свою думку про них, а бібліотекареві спрямувати увагу читача на додаткові інформаційні джерела, наявні в мережі, або запропонувати скористатися іншими сервісними послугами бібліотеки. Використання у бібліотечній практиці віртуальних виставок дозволяє розв'язати ряд проблем, які неможливо вирішити традиційними методами. Це, зокрема:

забезпечення збереженості документів;

оперативність організації виставки та можливість постійного її поповнення новими документами;

представлення документів у потрібній кількості назв;

необмеженість терміну експонування документів;

можливість перегляду змісту окремих документів, зокрема збірників наукових праць, та ілюстрацій;

розкриття змісту представленого видання за допомогою анотації;

представлення документів, які відсутні у фондах даної бібліотеки, але мають певне значення для розкриття заданої теми;

можливість дистанційного перегляду виставки без відвідування бібліотеки у будь-який час (24 години на добу, 7 днів на тиждень. Основні етапи підготовки віртуальних виставок такі ж, як і для традиційних експозицій.

Реклама бібліотеки в соціальних мережах

Новітні технології почали стрімко вриватись у життя кожного з нас. Ще не так давно слово “Інтернет” здавалось нам чимось далеким та нереальним. Тепер ситуація кардинально міняється.

Соціальна мережа – це структура, що базується на людських зв’язках або ж взаємних інтересах. В якості інтернет-сервісу соцмережа може розглядатися як платформа, за допомогою якої люди можуть здійснювати зв’язок між собою та групування за специфічними інтересами. Завдання такого сайту полягає у тому, щоб забезпечити користувачів всіма можливим шляхами для взаємодії один з одним – відео, чати, зображення, музика, блоги та інше. В більшості це такі соцмережі: “В контакте”, “Одноклассники” та “Facebook”. Ці сервіси дозволяють спілкуватись з рідними, друзями, а спілкування, звісно, є невід’ємною частиною життя кожної людини. Фахівці бібліотек також намагаються йти в ногу з часом, тому створюють сторінки бібліотек у соціальних мережах, (в більшості на “Facebook”), представляючи свою діяльність. Якщо бібліотека має свою персональну сторінку в одній із соціальних мереж наприклад, “Facebook”, то ви можете розмістити табличку із написом «Шукайте нас на Facebook» або «Давайте дружити» (і подати значок із Facebook чи тієї мережі, де створено сторінку) при вході до бібліотеки, а також у відділах бібліотеки. Такі соціальні мережі отримали статус не тільки віртуального простору для знайомств, спілкування тощо, але й зручного засобу обміну інформацією, а подекуди й виконують функції ЗМІ.

Висновок

В наш час реклама відіграє роль інструменту, за допомогою якого читач знає все або майже все про цю установу. Вона відображає не тільки її інформаційні ресурси, але і можливості, технології, створює більш привабливий образ установи. Тому можна без сумніву сказати, що бібліотечна реклама – це стрибок розвитку людства на порозі нового тисячоліття з надання користувачам бібліотеки відомостей про свою діяльність. Наскільки правильно, грамотно і точно подана реклама і залежить кар'єрне зростання співробітників бібліотеки та авторитет установи.

Список використаної літератури

1. Промська О. Рекламна діяльність Рівненської державної обласної бібліотеки / О. Промська // Бібл. Форум України. – 2008. – № 1. – С. 26-28.

2. Деденева А.С. Вміти рекламувати свої ресурси /А.С. Деденева // Бібліотека. – 1999. – № 5. – С. 44.

3. Грасов О. Реклама в бібліотеці / О. Грасов // Бібл. планета. – 1999. – № 1. – С. 19-20.

4. Панова Р. Позитивний імідж: як його створити? //Бібліотека. – 1997. – № 2. – С. 11-13.

5. Цісарська Г. Про фірмовому стилі // Бібліотека. –1997. – № 1. – С. 32-34.

6. Соколова О. Бібліотечна реклама: різноманітність і дієвість // Бібл. планета. – 2002. – № 3. – С. 13-14.

7. Справочник библиотекаря / науч. ред. А. Ванеев, В.А. Минкина. – 3-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Профессия, 2006. – 496 с. – (Серия «Библиотека»).

8. Борисова О. О. Взгляд социолога на рекламу /О. О. Борисова // Библиотека. – 2007. – № 9. – С. 58-60.

 

 

 

Випадкове зображення

Зображення відсутні

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Відео про бібліотеку